Дошколята рекомендуют

(Русский)

Индекс цитирования

postheadericon Що таке гомеопатія?

Будь-яка родина добре знайома з хворобами. Яка матуся не підтвердить, що дати малюку гірку таблетку, промити чи закапати носика, – справа не легка. Наші малюки чинять опір усіма силами таким маніпуляціям з нашого боку. А що ж робити? Чи можливо вилікувати малюка по-іншому? Довгий час я шукаю альтернативні способи традиційному медикаментозному лікуванню. І, мені здається, що знайшла!

Хочу познайомити читачів ДОШКОЛЯТ з дидвовижною мамою трьох діток – Людмилою Іванівною Каменєвою. Уже багато років вони не відвідують аптеку, щоби придбати призначені лікарями препарати, а лікуються гомеопатією. Після того, як і моя сім’я спробувала такий альтернативний спосіб лікування, я вирішила, що інформація про гомеопатію потрібна усім батькам. Тому рубрику “Батькам про гомеопатію” буде вести Людмила Іванівна. Отже, знайомтесь!

Що таке гомеопатія?

Гомеопатію було відкрито у ХVІІІ столітті німецьким лікарем Самуїлом Ганеманом. Надзвичайно обдарований лікар, отримавши традиційну медичну освіту, душе швидко у власній практиці побачив некорисність (а часто й невиправну шкоду) свого лікування. Як чесна людина, він припинив свою медичну практику, багато років займався переводами медичних текстів. Через хворобу він втратив одну з дочок. Велика любов до своєї сім’ї примусила його шукати способи збереження здоров’я інших дітей, що призвело до заснування нової цілісної науки природнього зцілення – гомеопатії. Проживши 88 років Самуїл Ганеман залишив своїм послідовникам шість видань “Огранону лікарського мистецтва”, написаних ним у різні періоди свого життя, і результати дослідження 99 ліків, які з успіхом застосовуються гомеопатами й сьогодні.

Гомеопатія не є народною медициною, оскільки базується на чітких наукових принципах, хоча офіційна медицина (алопатія за своєю суттю) їх не визнає. Вона має чітко визначені закони, підтверджені століттями досліджень ліків і досвідом тисяч гомеопатів. Ці закони засновані на знанні про те, як розвивається хвороба і яким шляхом іде природнє зцілення організму.

Основний принцип гомеопатії – лікування хвороб подібними їм лікарськими хворобами. Для пересічного читача можна привести народний вислів “Клин клином виганяють”. Цей основний принцип кардинально відрізняє її від звичної для нас офіційної медицини, де під лікуванням хвороби розуміють усунення її симптомів за принципом протилежного: при проносі дають препарат, що його припинить; при запорі – проносний засіб; при алергії – препарат, що пригнічує її дію; при кашлі – препарат, що пригнічує рефлекс кашлю тощо. У випадку такого лікування симптоми хвороби дійсно зникають, але сама хвороба залишається, спокійно розвивається і розквітає цілим букетом нових симптомів, які алопати пропонують пригнічувати вже більшою кількістю ліків. І так до повного абсурду, коли людина приймає дуже сильні яди пригоршнями тричі на день і жити без цього уже не може. При цьому розвитку хвороби як і раніше нічого не загрожує, більш того, сильна інтоксикація організму пригнічує імунітет і сприяє її прогресу.

Саме пригнічення, а не лікування хвороби є основною причиною того, що алопатична медицина не лікує хронічні хвороби, а гострі хвороби при такому “лікуванні” найчастіше переходять у хронічну форму. Люди часто чують від лікарів: “Ця хвороба не лікується, приготуйтеся пити ліки до самої смерті”. Нажаль, 98% людей у це вірять і слухняно ходять до лікаря за рецептами, причому кількість візитів і грошей на аптеки постійно зростає. Так втрачається віра людини в зцілення, погіршується якість життя, приходить депресія і постійна втома. Нажаль,  більшість людей так ніколи і не звернуться до тих, хто лікує нетрадиційними методами, навіть незважаючи на позитивні відзиви оточуючих.

Гомеопатія – не панацея від усіх нещасть, тому досвідчені гомеопати часто використовують додаткові цілительські прийоми: рефлексотерапію, мануальну терапію, спеціальні вправи і дієти. Вони намагаються допомогти людині змінити її образ життя і думок, що призвели до захворювання. У нову відроджену людину уже ніколи не повернуться старі хвороби.

Гомеопати чітко знають дію своїх ліків, але при цьому вони тільки здогадуються про механізми їх впливу на організм, оскільки мова у даному випадку йде не про матеріальні речі, які поки що неможливо виміряти чи вивчити. Це і є основним предметом кепкувань з боку науки і офіційної медицини, які звикли працювати виключно з матеріальними об’єктами. Вони стверджують, що гомеопатичні крупки – це просто цукор, а лікарський розчин – просто вода. Гомеопати не можуть їм заперечувати, тому, що прилади для дослідження енергетики крупок і змісту їх водного розчину доки не винайшли. Таким скептикам гомеопати можуть лише пред’явити результати своєї роботи і відзиви вдячних пацієнтів, яких “серйозні” вчені за докази не сприймають.

Разом з тим, більшість лікарів та їх пацієнтів, визнають, що коріння хвороб знаходяться в енергетичному полі людини, а вчіння про ауру та енергетичні чакри знаходять все більше розуміння серед сучасних людей. У такому випадку думка про повне одужання від хвороби на фізичному рівні (звичайними ліками) повинна видаватися невірною і примітивною. Таке лікування завжди і неминуче буде боротьбою із наслідками; не дивно, що лікар-алопат не цікавиться причинами хвороби – адже він не збирається знешкоджувати цю причину. Саме можливість влпивати на енергетику людини і усувати причину хвороби робить гомеопата більш ефективною, ніж лікаря традиційної медицини.

Людмила Іванівна Каменєва

Прочтите также:

Оставить комментарий

Радимо матусям!
(Русский)

Программа развития детей от 1 года до 7 лет ВундеркиндикИ.

Copy Protected by Chetan's WP-Copyprotect.