ДОШКОЛЯТА

Щоб здоровим підростати,
Треба в їжу уживати
Овочі та фрукти –
Вітамінні це продукти.

Я червоний бурячок,
Солоденький на смачок,
Я на грядці уродився,
З вами, діти, подружився.
А я братик-часничок,
Припікаю язичок,
Я вбиваю всі мікроби,
Бережу вас від хвороби.

Помідорчик я кругленький
Соковитий і смачненький,
Вітамінів торбу маю,
Тому весело співаю!
Я цибулька для салатів,
Вітамінами багата.
Не біда, що ніс щипаю, –
Всіх від грипу захищаю.

Я на сонці сонцем сяю,
Родичів багато маю,
Гарбузова господиня –
Усі знають мене, диню.
Сидить дівчина в коморі,
А коса її надворі.
Коса в їжу не годиться,
З вітаміном «А» – морквиця.

Я до сонця виростаю,
І голівку повертаю.
На ній діток колихаю,
Бо дбайливу вдачу маю.
Що у нашому городі
Стає першим у пригоді,
Виростає щодоби,
Як у лісі гриби?

Виноград я, виноград,
Гляну світлим оком,
Напою вас виноградом,
Вітамінним соком.
Виноград я, виноград,
Кетяги доспіли,
І додасть вам виноград,
Ще здоров’я й сили.

Вітаміни в нас смачненькі,
І солодкі і кисленькі,
Їжте, діти нас охоче,
Кожний, хто коли захоче,
Щоб були ви здоровенькі,
І красиві й рум’яненькі.
Щоб росли міцні і дужі,
До хвороб були байдужі.

Крем узяв я із полички,
Сам почистив черевички,
Ще й помив калошки
Для сестри Явдошки.
Наш Рябко у двір забіг,
А на лапках — мокрий сніг.

(Г.Бойко)

Діти на усій землі,
Чималенькі і малі,
Знають правила прості:
Треба жити в чистості.
Умиватись чисто з милом,
Щоб усі тебе любили,
Мити руки, ноги мити
І охайними ходити.

Ми маленькі зубні щітки,
Ми часу не гаєм,
В кого зуби захворіли –
Всім допомагаєм.
Ми дружити з вами раді,
Отже, вам мої поради:
Чистить зуби треба всім –
І дорослим, і малим.

Походив він, походив,
На підлозі наслідив.
Як не сором буть таким —
Неохайним і брудним! —
Я завжди біля порога
Витираю добре ноги.

(Г.Бойко)

Замазура

Перед вами хлопчик Юра,
Пізнають його усі:
То впаде він у баюру
І заляпає штанці.
То у свіжу фарбу сяде,
То обіллється борщем,
Вимаститься виноградом,
Чи розмаже мамин крем...
Перед вами – хлопчик Юра.
Упізнали замазуру?

Той, хто по режиму їсть,
Він нормальний має зріст,
Хто зі столу все змітає,
Той здоров’ячка не має.

Усі для всіх

Муляр житла мурує,
А кравець мусить шити...
Але що б то пошив він,
Як не мав би де жити?
Але й муляр не міг би
Навіть вийти із дому,
Як не мав хвастуха б він
Та й штанів ще при тому.
Пекар чоботи носить –
Швець пошив їх дбайливо...
А шевцеві без хліба
Ну ніяк неможливо!
Для загального блага,
Не жаліючи сили,
Треба всім працювати,
Мій чи танчику милий.

(Ю.Тувім)

Сонце стукає в віконце

Сонце стукає в віконце.
Ти не спи, як сходить сонце,
Прокидайся – й на зарядку,
А з зарядки та й на кладку,
Через кладку на лужок,
А з лужечка та в садок.
Там лежать граблі, лопата, –
То ямки берись копати.
Треба вчасно навесні
Посадити яблуні,
Груші, персики, горіхи
Добрим людям для утіхи,
І для цвіту, і для плоду, –
На здоров’ячко народу.

(М.Стельмах)

Кожен день по розпорядку
Робимо ми всі зарядку,
Ми зарядку любим дуже,
Бути здоровим хочеш, друже?
Крокуємо по колу,
Ніхто не буде кволим.
Зупинились, повернулись,
А тепер всі розімкнулись.
Кличе сонечко малят:
– На зарядку встаньте вряд.
Руки вгору, руки вниз,
Крок на місці – зупинись.
– Нахиляйся, присідай
І сусіда не штовхай.
– Руки в боки, нахились,
Вліво-вправо подивись.
– Біг на місці починай,
Ну, а зараз – пострибай...
І дорослим і малим
Спорт дає здоров’я всім:
Руки вгору, руки вниз,
Не лінуйся, не барись.

Скажу вам, діти, казку:
Приніс зайчик дров в’язку,
Поколов їх дрібненько,
Зварив кашу хутенько,
Каша була солоденька...
Моя казка коротенька.

Найкраща іграшка

– Не вгадать тобі нізащо,
Котра з іграшок – найкраща!
– Знаю! Трактор заводний!
– Зовсім ні!
– Електрична залізниця!
– Помилився!
– Ну, тоді це – пароплав!
– Не вгадав.
– Зрозуміло: це – літак!
– Знов не так.
Добре, відповідь я дам:
Та, яку зробив ти САМ!

(А.Костецький)

Чому Тимко подряпаний?

– Чому це ти подряпаний? –
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
– Та я ж купав кота!
– А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого...
– Еге, ти ж не викручував
І не сушив його!

Жирафа

Жирафа у мене –
Найвища тварина:
Не влазить в автобус,
Ні в яку машину.
Сумує частенько,
Бо втомлює ніжки,
Бо треба ходити їй скрізь –
Тільки пішки.

(М.Пономаренко)

Вовченя

Раз веселі малі діти
На лужку зривали квіти,
Коли – зирк! Аж вовченя...
Так завбільшки з кошеня.
Діти вгледіли, спинились,
З вовченям розговорились:
Звідки, хто воно, чиє
І чи мама в нього є?
Вовченя їм розказало,
Як воно само гуляло,
Як за ним погнавсь їжак,
Як він хрюкнув… просто жах!
Розказало, як тікало,
Як сюди на луг попало,
І тепер не знає, де
Свою голову складе.
Залилось мале сльозами:
«Хочу, хочу в ліс до мами!
Але там їжак мене
Мабуть, знову нажене!»
Стали діти розважати,
Дрібні сльози утирати:
«Та не плач-бо, не журись,
Краще в поле подивись!»
Зирк! Аж в полі у пшениці
Очі блискають вовчиці.
«Мамо, матінко моя!» –
Закричало вовченя.
Дітям навіть не вклонилось
І клубочком покотилось.
«Мамо, матінко моя!» –
Тільки й чулося здаля.

(О.Олесь)

Пісенька веселих пасажирів

Усі наші мами,
Усі наші тата,
І дядечки, й тіточки всі
Щоранку їдуть,
Спішать на роботу
В трамваях, метро, на таксі...
А ти у поїзд наш сідай –
І ми змандруєм рідний край.
Ту-ту, та-та! Ту-ту, та-та!
Біжать назустріч нам міста,
Біжать назустріч села –
Це наша матінка-земля,
Прекрасна зблизька і здаля,
Багата і весела!

(Г.Алексєєва)

Все починається з мами

Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна пізнати стежки таємничі
Та підкорити далеч космічну.
Можна характер свій подолати,
Штурмом вершини науки узяти,
Можна пройти крізь пустелі і хащі...
Тільки без мами – не можна нізащо:
Все найдорожче,
Що тільки за нами, –
Все починається
З нашої мами!

(А.Костецький)

Мамине свято

Восьме березня настало, –
Славне свято всіх жінок.
От сьогодні ми й позвали
Наших мам у дитсадок.
Кожній мамі подарунки
Готували малюки:
Малювали їм малюнки,
Вишивали килимки.
Ще й розписаний квітками
Написали ми плакат:
«Хай живуть хороші мами
Всіх дівчаток і хлоп’ят!»

(Н.Забіла)

Помічниця

Є у мами доня,
Гарна, білолиця.
Є у мами доня –
Леся-помічниця.
Устає раненько,
Підмете чистенько.
Ще й до мами каже:
– Відпочиньте, ненько!
Посуд я помию,
Гарно стіл накрию,
Тільки борщ зварити
Я іще не вмію.

(О.Стрілець)

Любіть себе і інших поважайте,
Своє життя й здоров’я бережіть,
І правильну дорогу обирайте,
Якщо сто літ бажаєте прожить.

Хто сміліший, той добріший.
Хто хоробрий, той мудріший.
Нерозумні із хвальками
Все доводить кулаками.

Мама-чарівниця

Наша мама – чарівниця, Вміє чарувати:
Візьме голку, візьме нитку,
І кусочок вати,
І дивись – уже у неї
Біле ведмежатко,
Або зайчик довговухий,
Або козенятко!

(К.Перелісна)

Про Альошу і калошу

Бабуся шукає:
А де ж це калоша? –
Калошу, мов човник,
Пускає Альоша.
Альоша гукає:
Бабусю, весна!
Віддайте і другу, –
Нащо вам одна?

Вихваляка

Жабенятко квакає,
Каченятко крякає,
Курка кудкудакає,
А хлопчина якає.
Вихваляється маля,
Тільки й чути: «Я, я, я...
Я все можу, я все знаю,
Я усіх випереджаю!»
– Слухай, вихваляко,
Відпочинь, не якай.
Припини хоч на хвилинку
Самовихваляння
Пригадай, що в алфавіті
Буква «Я» – остання!

(Т.Лисенко)

Мій дідусь

Дідусеньку мій любий,
Мій любий голубочку,
Давайте я вам ґудзика
Пришию до сорочки.
А хочете, я казочку
Вам гарну розповім
Чи пісню заспіваю
Про ліс прифронтовий.
Аби лиш ваші рани
Не турбували вас –
Ви ж командир, дідусеньку,
Віддайте їм наказ!

(В.Багірова)

Про брата

Є у мене старший брат,
Він у нас тепер солдат.
Я пишу йому листи:
– Що, братусю, робиш ти?
І відписує братусь:
– Я учусь, учусь, учусь,
Бо готуються солдати
Рідний край оберігати.

(І.Кульська)

Руйнівник

Без вагань зламав шпаківню,
Відірвав хвоста у півня,
В дитсадку розбив вікно
Та ще й вазу заодно.
Зруйнував фортецю Колі,
Поламав машину Толі...
Все, за що він не візьметься,
То ламається, то б’ється.
Він справжнісінький шкідник,
Цей маленький руйнівник.

І ти, і він, і я

Хороші друзі в мене є,
І ми – одна сім’я.
Ми завжди думаєм одне –
І ти, і він, і я.
Нам любе сонце, й тихий гай,
Долини і поля.
Ми дуже любим рідний край –
І ти, і він, і я.

(Г.Борян)

Забіяка

Там, де він, там завжди бійка.
Плачуть Петрик і Марійка,
Повтікали кури з двору,
Кіт чкурнув аж у комору,
Песик в будку заховався –
Розбишаки налякався.
Всіх образив Коля Раков,
Хуліган і забіяка.

Дам тобі на зустріч руку.
Проженемо сварку-муку.
Настрій радісний, веселий
Хай панує у оселі.
Озирнися навкруги:
Дружать в річці береги,
Вітерець голубить квіти,
Бавляться довкола діти.

Любуню, Любуню!
Пробач мені!
Забудь образу,
Дай руку мені.