ДОШКОЛЯТА

Питання культури поведінки тієї чи іншої людини або самого себе турбують нас повсякденно. “Як поводитися у тій чи іншій ситуації? Чи культурно поводяться оточуючі? Як навчити дитину бути культурною? Коли розпочинати виховання у дитини навичок культурної поведінки?” – усі ці запитання виникають у батьків постійно.

1. Процес виховання культури поведінки має бути органічною неперервною складовою усієї виховної роботи. Вона повинна бути спрямована на послідовне ознайомлення дітей із сучасними правилами та моральними нормами поведінки в їхньому соціальному оточенні. Обов’язково при цьому слід враховувати закономірності та особливості психічного розвитку дітей різного віку.

2. Раціонально організований виховний процес розрахований на те, що кожна хвилина, проведена з дитиною, має збагачувати розум, особистість дитини, її моральний досвід, шліфувати чуттєвий світ. Дитина повинна усвідомлювати ті переваги, які створюються у її оточенні за умови дотримання норм та правил культури поведінки.

3. Дорослий повинен бути найпершим прикладом культури поведінки для дитини. У оточенні дитини необхідно створити морально-етичний клімат, що відповідає сучасним суспільним вимогам до взаємин між однолітками та дорослими, ставлення до природи, культурної спадщини свого народу, продуктів діяльності та самого себе.

4. Виховання культури поведінки доцільно організовувати на національних традиціях. Культура поведінки повинна стати джерелом духовного розвитку малюка.

5. Будь-який прояв культури поведінки повинен бути для дитини усвідомленою потребою. Стійка потреба в постійному регулюванні своєї поведінки повинна формуватися за свідомо засвоєними морально-етичними нормами.

6. Однією з найважливіших вимог виховання культури поведінки дитини є єдність вимог дорослих до дитини. На перший погляд досягти її неважко, але реалії сьогодення на кожному кроці показують, що, наприклад, у дитячому садку вимоги одні, у мами – інші, а бабуся може дозволити собі треті.

Прочтите также: