ДОШКОЛЯТА

Розвиток пізнавальної діяльності, розумової працездатності, пізнавальної активності – важливі складові людської діяльності, здійснюваної протягом всього життя. Так що ж таке пізнавальна активність? За якими показниками можна судити про наявність пізнавальної активності? Як і коли вони проявляєтсья у дитини?  

Активний — лат. activus — діяльний, енергійний. Активність — посилена діяльність, діяльнй стан. Отже, активний — значить діяльнісний, енергійний, ініціативний, заповзятливий. Хіба не усі ці риси батьки хотіли б бачити у своєї дитини?

У науковій літературі можна знайти багато визначень поняття активність, а також велике розмаїття її різновидів. Термін «пізнавательна активність» пов’язують із розглядом діяльності, в якій дитини, пізнаючи оточуючий світ, як активний суб’єкт, намагається показати власну самостійність, індивідуальність, спрямувати енергію, волю, дії на досягнення позитивного результату. Отже, пізнавательна активність – це риса особистості, яка проявляється у її ставленні до пізнавальної діяльності, передбачає стан готовності, прагнення до самостійної діяльності, спрямованої на засвоєння дитиною соціального досвіду, накопичених людством знань та способів діяльності, знаходить свій вияв у пізнавальній діяльності. Найчастіше пізнавательна активність проявляється у процесі сприйняття та мислення.

Впізнати пізнавальну активність нескладно. Поспостерігайте за дитиною і помітите:

• захоплення предметом, розповіддю, діяльністю;
• яскраво виражене прагнення виконувати найрізноманітніші, особливо складні завдання, бажання продовжувати заняття після його закінчення;
• прояв самостійності у доборі засобів, способів дії, досягненні результата, здійсненні контролю;
• спілкування з дорослим, запитання, спрямовані на пізнавальні інтереси;
• емоційне ставлення до предмета (розповіді, діяльності тощо), постійне до нього прагнення.

Проявлятися пізнавальна активність може на різних рівнях. Високий рівень пізнавальної активності характеризується творчим ставленням дитини до оточуючого, умінням нестандартно мислити, креативно використовувати отримані знання.

Пізнавательну активність дітей можна охарактеризувати наступними особливостями:

• пізнавальна активність проявляється з народження та інтенсивно розвивається протягом усього дошкільного дитинства, виходячи за його межі, забезпечуючи дитині накопичення різних способів пізнання оточуючого світу;

• вона проявляється у різних видах діяльності, як правило не характеризуючись цілеспрямованість пізнання у окремій сфері – дитину цікавить все, що її оточує;
• пізнавальна активність дитини-дошкільника яскраво проявляється у запитаннях, роздумах, порівнянні, експериментуванні, постановці і вирішенні різноманітних дитячих проблем, спрямованих на більш глибоке пізнання дитиною оточуючих предетів і явищ;
• дитина дошкільного віку проявляє пізнавальний інтерес та всеохоплюючу допитливість від “Що це?” до “Хочу все знати!” Ця активність дитини спрямована не тільки на пізнання окремого предмета чи явища, а й на розпізнання устрою, причини, мети, призначення, способу використання тощо. Пізнавальний інтерес є важливою складовою пізнавальної активності і посилюється з накопиченням дитиною досвіду пізнавальної діяльності. Від молодшого до старшого дошкільного віку пізнавальні інтереси набувають стійкості. Інтерес дитини напряму залежить від її знань, а також способів, якими дорослий передає дитині нові знання;
• у процесі формування у дитини пізнавального ставлення до оточуючого чітко простежується єдність інтелектуального та емоційного (як домінуючого) ставлення до предметів та явищ дійсності. Дитина у процесі пізнання проявляє емоції, які свідчать про її ставлення до процесу пізнання;
• наприкінці дошкільного віку спостерігаються ознаки самостійності, певної саморегуляції і самоконтролю пізнавальної діяльності дитини, що проявляється у постановці мети, знаходженні способу, контролем за процесом діяльності, самостійній оцінці результату. Дитина частіше перестає наслідувати діям дорослого, а іноді, у дозволених межах, відходить від його вимог. З боку дитини можна спостерігати прояв ініціативи, певних вольових зусиль, спрямованих на виконання завдань чи просто резуляцію власної поведінки;
• у процесі пізнання дитина виступає як повноцінна особистість, здатна до визначення власної активності, творчості в діяльності, реалізації власної волі, інтересів і потеб;
• розвиток пізнавальних процесів у дошкільному дитинстві закладає основу для подальшого шкільного навчання;
• ефективним фактором формування пізнавальної активності є створення умов для прояву дитини як суб’єкта власної діяльності, взаємодії з дорослими та однолітками;
• після 4-5 років пізнавальна активність набуває форми ініціативної перетворюючої активності. Набуті дитиною знання та практичний досвід дають можливість усвідомити власні можливості, а це, у свою чергу, сприяє виникненню нових бажань, пробуджує ініціативу, а пізніше й творчі дії;
• усі визначені особливості пізнавальної активності у дошкільному дитинстві перебувають на рівні становлення і пізніше стають основою для розвитку пізнання у майбутній життєдіяльності.

Прочтите также:

1 комментарий к записи “Пізнавальна активність дитини: що це?”